F20
Native translation
Native translation Φωτογραφίες από πήλινα δοχεία για τη μεταφορά του ελαιόλαδου, όπως επίσης και διάφορους αμφορείς που η ζωγραφική τους είχε σαν θέμα την ελιά και το ελαιόλαδο.
Το λάδι στην Αρχαία Ελλάδα
Οι εξαγωγές
Από τη Μυκηναϊκή εποχή, τα μυκηναϊκά καράβια μετέφεραν σε ψευδόστομους αμφορείς μεγάλες ποσότητες, κυρίως αρωματισμένου, λαδιού σε όλη τη Μεσόγειο.
PHOTO 1 – Ψευδόστομοι μυκηναϊκοί αμφορείς από την Κρήτη (περ. 1450 π.Χ.).
PHOTO 2 – Ψευδόστομοι μυκηναϊκοί αμφορείς απεικονισμένοι σε τοιχογραφία του τάφου του Ραμσή Γ΄ στο Λούξορ (1150 π.Χ.), που επιβεβαιώνουν την εισαγωγή λαδιού από τον κρητομυκηναϊκό κόσμο στην Αίγυπτο.
Οι ελληνικές πόλεις-κράτη ανέπτυξαν επίσης την εξαγωγή αρωματέλαιων. Στην Αρχαϊκή και την Κλασική περίοδο, η Κόρινθος και η Αθήνα πρωτοστάτησαν σε αυτό το εμπόριο, που έφθανε σε όλη τη Μεσόγειο και τον Εύξεινο Πόντο. Φημισμένο για την ποιότητα και το κύρος του ήταν το αθηναϊκό λάδι, το οποίο εξαγόταν σε Παναθηναϊκούς αμφορείς.
«Ες το έλαιον»
Το λάδι αποτελούσε βασικό προϊόν στην εσωτερική αγορά των ελληνικών πόλεων. Οι Αθηναίοι ονόμαζαν τα τμήματα της αγοράς ανάλογα με το προϊόν που πωλούσαν: για να αγοράσουν κρασί πήγαιναν «ες τον οίνον», για χύτρες «ες τας χύτρας» και για λάδι «ες το έλαιον».
PHOTO 3 – Μελανόμορφη αττική λήκυθος, Μουσείο Καλών Τεχνών Βοστώνης, τέλη 6ου π.Χ. αιώνα: Παράσταση πώλησης λαδιού.
PHOTO 4 – Μελανόμορφη αττική πελίκη, Βρετανικό Μουσείο, τέλη 6ου π.Χ. αιώνα: Παράσταση πώλησης λαδιού.
PHOTO 5 – Ερυθρόμορφος αμφορέας, Εθνικό Αρχαιολογικό Μουσείο Αθηνών, μέσα 5ου π.Χ. αιώνα: Η παρουσία της Αθηνάς και του ελαιόδεντρου δηλώνουν ότι πρόκειται για λάδι Παναθηναϊκών αμφορέων.
Ηχητική ξενάγηση
Native translation
Native translation F20 displays images of clay pots used for transporting olive oil, as well as amphorae decorated with scenes related to olives and olive oil.
Olive Oil in Ancient Greece
Exports
As early as the Late Bronze Age, Mycenaean ships transported large quantities of olive oil throughout the Mediterranean, most of which was perfumed oil.
Mycenaean stirrup jars from Crete, c. 1450 BC.
Mycenaean stirrup jars depicted in the wall paintings of the tomb of Ramses III at Luxor (c. 1150 BC) confirm the export of olive oil from the Creto-Mycenaean world to Egypt.
The Greek city-states also developed a trade in perfumed oil. From the Archaic to the Classical periods, first Corinth and then Athens led the export trade in the Mediterranean and the Black Sea. The oil exported by the Athenians in Panathenaic amphorae was famous for both its quality and its prestige value.
At the Oil Market
Olive oil was one of the staples of the internal market of the Greek cities. The Athenians named different parts of the agora after the products sold there: to buy wine, they went “to the wine”; to buy cooking pots, “to the cooking pots”; and to buy oil, “to the oil.”
Attic black-figure lekythos, Museum of Fine Arts, Boston – Scene of oil selling, late 6th century BC.
Black-figure pelike, British Museum – Scene of oil selling, late 6th century BC.
Red-figure amphora, National Museum, Athens, mid-5th century BC – Filling an amphora with oil. The presence of Athena suggests that it is olive oil for the Panathenaic amphorae.
Audio guided tour
auto translated
auto translated Übersetzung mit künstlicher Intelligenz
F20 zeigt Abbildungen von Tongefäßen, die zum Transport von Olivenöl verwendet wurden, sowie Amphoren, die mit Szenen rund um Oliven und Olivenöl verziert sind.
Olivenöl im antiken Griechenland
Export
Bereits in der späten Bronzezeit transportierten mykenische Schiffe große Mengen Olivenöl in den gesamten Mittelmeerraum, wobei es sich meist um parfümiertes Öl handelte.
Mykenische Bügelkrüge aus Kreta, um 1450 v. Chr.
Mykenische Bügelkrüge, die in den Wandmalereien des Grabes von Ramses III. in Luxor (um 1150 v. Chr.) dargestellt sind, bestätigen den Export von Olivenöl aus der kretisch-mykenischen Welt nach Ägypten.
Auch die griechischen Stadtstaaten entwickelten einen Handel mit parfümiertem Öl. Von der archaischen bis zur klassischen Zeit führten zuerst Korinth und später Athen den Exporthandel im Mittelmeerraum und im Schwarzen Meer an. Das von den Athenern in Panathenäischen Amphoren exportierte Öl war sowohl für seine Qualität als auch für seinen Prestigewert berühmt.
Auf dem Ölmarkt
Olivenöl war eines der Grundnahrungsmittel auf dem Binnenmarkt der griechischen Städte. Die Athener benannten verschiedene Teile der Agora nach den dort verkauften Produkten: Um Wein zu kaufen, ging man „zum Wein“; um Kochtöpfe zu kaufen, „zu den Kochtöpfen“; und um Öl zu kaufen, „zum Öl“.
Attische schwarzfigurige Lekythos, Museum of Fine Arts, Boston – Szene des Ölverkaufs, spätes 6. Jahrhundert v. Chr.
Schwarzfigurige Pelike, British Museum – Szene des Ölverkaufs, spätes 6. Jahrhundert v. Chr.
Rotfigurige Amphora, Nationalmuseum Athen, Mitte 5. Jahrhundert v. Chr. – Befüllen einer Amphora mit Öl. Die Präsenz Athenes deutet darauf hin, dass es sich um Olivenöl für die Panathenäischen Amphoren handelt.
Geführte Audio-Tour
auto translated
auto translated Traducere cu ajutorul inteligenței artificiale
F20 prezintă imagini cu vase de lut folosite pentru transportul uleiului de măsline, precum și amfore decorate cu scene legate de măsline și ulei de măsline.
Uleiul de măsline în Grecia antică
Exporturi
Încă din Epoca Bronzului târzie, corăbiile miceniene transportau cantități mari de ulei de măsline în întreaga Mediterană, majoritatea fiind ulei parfumat.
Amfore miceniene tip „stirrup” din Creta, cca. 1450 î.Hr.
Amfore miceniene tip „stirrup” reprezentate în picturile murale din mormântul lui Ramses al III-lea de la Luxor (cca. 1150 î.Hr.) confirmă exportul de ulei de măsline din lumea creto-miceniană către Egipt.
Cetățile-stat grecești au dezvoltat, de asemenea, un comerț cu ulei parfumat. Din perioada arhaică până în cea clasică, mai întâi Corintul, apoi Atena, au condus comerțul de export în Mediterana și Marea Neagră. Uleiul exportat de atenieni în amfore panatenaice era renumit atât pentru calitatea sa, cât și pentru valoarea sa de prestigiu.
La piața de ulei
Uleiul de măsline era unul dintre produsele de bază ale pieței interne a cetăților grecești. Atenienii numeau diferite părți ale agorei după produsele vândute acolo: pentru a cumpăra vin mergeau „la vin”; pentru oale de gătit, „la oale”; și pentru ulei, „la ulei”.
Lekythos attică cu figuri negre, Museum of Fine Arts, Boston – Scenă de vânzare a uleiului, sfârșitul secolului al VI-lea î.Hr.
Peliké cu figuri negre, British Museum – Scenă de vânzare a uleiului, sfârșitul secolului al VI-lea î.Hr.
Amforă cu figuri roșii, Muzeul Național, Atena, mijlocul secolului al V-lea î.Hr. – Umplerea unei amfore cu ulei. Prezența zeiței Atena sugerează că este vorba de ulei de măsline destinat amforelor panatenaice.
Tur ghidat audio
auto translated
auto translated Превод с помощта на изкуствен интелект
F20 показва изображения на глинени съдове, използвани за транспортиране на зехтин, както и амфори, украсени със сцени, свързани с маслини и зехтин.
Зехтинът в Древна Гърция
Износ
Още в края на бронзовата епоха микенските кораби превозвали големи количества зехтин из целия Средиземноморски регион, като повечето били ароматизирани масла.
Микенски амфори тип „stirrup” от Крит, ок. 1450 г. пр.н.е.
Микенски амфори тип „stirrup”, изобразени в стенописите на гробницата на Рамзес III в Луксор (ок. 1150 г. пр.н.е.), потвърждават износа на зехтин от критско-микенския свят към Египет.
Гръцките градове-държави също развили търговия с ароматизиран зехтин. От архаичния до класическия период първо Коринт, а след това Атина водели износа в Средиземно и Черно море. Маслото, което атиняните изнасяли в Панафинейски амфори, било известно както с качеството си, така и с престижната си стойност.
На пазара за масло
Зехтинът бил един от основните продукти на вътрешния пазар в гръцките градове. Атиняните наричали различните части на агората според продуктите, които се продавали там: за да купят вино, отивали „на виното“; за гърнета – „на гърнетата“; а за масло – „на маслото“.
Атическа чернофигурна лекита, Музей на изящните изкуства, Бостън – Сцена на продажба на масло, края на VI в. пр.н.е.
Чернофигурна пелика, Британски музей – Сцена на продажба на масло, края на VI в. пр.н.е.
Червенофигурна амфора, Национален музей, Атина, средата на V в. пр.н.е. – Пълнене на амфора с масло. Присъствието на Атина предполага, че става дума за зехтин за Панафинейските амфори.
Обиколка с аудиогид
auto translated
auto translated F20 montre des images de vases en terre cuite utilisés pour le transport de l’huile d’olive, ainsi que diverses amphores dont les peintures représentent l’olivier et de l’huile d’olive.
L’huile d’olive dans la Grèce antique
Exportations
Dès la fin de l’âge du bronze, les navires mycéniens transportaient de grandes quantités d’huile d’olive dans tout le bassin méditerranéen, la plupart étant de l’huile parfumée.
Amphores mycéniennes à étrier de Crète, v. 1450 av. J.-C.
Les amphores mycéniennes à étrier représentées dans les fresques murales de la tombe de Ramsès III à Louxor (v. 1150 av. J.-C.) confirment l’exportation de l’huile d’olive du monde créto-mycenien vers l’Égypte.
Les cités-États grecques développèrent également un commerce d’huile parfumée. De la période archaïque à la période classique, d’abord Corinthe puis Athènes dominèrent le commerce d’exportation en Méditerranée et en mer Noire. L’huile exportée par les Athéniens dans des amphores panathénaïques était célèbre tant pour sa qualité que pour sa valeur de prestige.
Au marché de l’huile
L’huile d’olive était l’un des produits de base du marché intérieur des cités grecques. Les Athéniens nommaient les différentes parties de l’agora en fonction des produits qui y étaient vendus : pour acheter du vin, on allait « au vin » ; pour acheter des marmites, « aux marmites » ; et pour acheter de l’huile, « à l’huile ».
Lekythos attique à figures noires, Museum of Fine Arts, Boston – Scène de vente d’huile, fin du VIe siècle av. J.-C.
Péliké à figures noires, British Museum – Scène de vente d’huile, fin du VIe siècle av. J.-C.
Amphore à figures rouges, Musée national d’Athènes, milieu du Ve siècle av. J.-C. – Remplissage d’une amphore d’huile. La présence d’Athéna suggère qu’il s’agit d’huile d’olive destinée aux amphores panathénaïques.
Visite guidée audio
auto translated
auto translated Yapay zeka ile çeviri
F20, zeytinyağı taşımak için kullanılan kil kaplara ait görsellerin yanı sıra, zeytin ve zeytinyağıyla ilgili sahnelerle süslenmiş amforaları gösterir.
Antik Yunan’da Zeytinyağı
İhracat
Daha Geç Tunç Çağı’nda bile Miken gemileri, çoğu parfümlü yağ olmak üzere, büyük miktarlarda zeytinyağını tüm Akdeniz’e taşıyordu.
Girit’ten Miken “stirrup” tipi amphoralar, MÖ yaklaşık 1450.
Luksor’daki III. Ramses’in mezarındaki duvar resimlerinde betimlenen Miken “stirrup” tipi amphoralar (MÖ yaklaşık 1150), Girit-Miken dünyasından Mısır’a zeytinyağı ihracatını doğrulamaktadır.
Yunan şehir devletleri de parfümlü yağ ticareti geliştirdiler. Arkaik dönemden Klasik döneme kadar, önce Korint, ardından Atina Akdeniz ve Karadeniz’deki ihracat ticaretine öncülük etti. Atinalıların Panathenaia amphoralarında ihraç ettikleri yağ hem kalitesi hem de prestij değeri ile ünlüydü.
Yağ Pazarı’nda
Zeytinyağı, Yunan şehirlerinin iç pazarındaki temel ürünlerden biriydi. Atinalılar, agoranın farklı bölümlerini orada satılan ürünlere göre adlandırıyorlardı: şarap almak için “şaraba”; tencere almak için “tencerelere”; yağ almak için ise “yağa” gidiliyordu.
Siyah figürlü Attika lekythos, Boston Güzel Sanatlar Müzesi – Yağ satışı sahnesi, MÖ 6. yüzyıl sonu.
Siyah figürlü pelike, British Museum – Yağ satışı sahnesi, MÖ 6. yüzyıl sonu.
Kırmızı figürlü amphora, Atina Ulusal Müzesi, MÖ 5. yüzyıl ortası – Bir amphoranın yağ ile doldurulması. Athena’nın varlığı, bunun Panathenaia amphoraları için zeytinyağı olduğunu düşündürmektedir.
Sesli rehberli tur
auto translated
auto translated Tłumaczenie przy użyciu sztucznej inteligencji
F20 przedstawia wizerunki glinianych naczyń używanych do transportu oliwy z oliwek, a także amfory ozdobione scenami związanymi z oliwkami i oliwą.
Oliwa z oliwek w starożytnej Grecji
Eksport
Już w późnej epoce brązu statki mykeńskie przewoziły duże ilości oliwy z oliwek po całym basenie Morza Śródziemnego, z czego większość stanowiła oliwa perfumowana.
Mykeńskie amfory typu „stirrup” z Krety, ok. 1450 r. p.n.e.
Mykeńskie amfory typu „stirrup” przedstawione w malowidłach ściennych grobowca Ramzesa III w Luksorze (ok. 1150 r. p.n.e.) potwierdzają eksport oliwy z oliwek ze świata kreteńsko-mykeńskiego do Egiptu.
Greckie polis również rozwinęły handel oliwą perfumowaną. Od okresu archaicznego do klasycznego najpierw Korynt, a następnie Ateny przewodziły w eksporcie na Morze Śródziemne i Czarne. Oliwa eksportowana przez Ateńczyków w amforach panateńskich była słynna zarówno z jakości, jak i z prestiżu.
Na rynku oliwy
Oliwa z oliwek była jednym z podstawowych towarów na rynku wewnętrznym greckich miast. Ateńczycy nazywali różne części agory od sprzedawanych tam produktów: aby kupić wino, szli „po wino”; aby kupić garnki, „po garnki”; a aby kupić oliwę, „po oliwę”.
Lekyt attycki z czarnymi figurami, Museum of Fine Arts w Bostonie – Scena sprzedaży oliwy, koniec VI w. p.n.e.
Peliké z czarnymi figurami, British Museum – Scena sprzedaży oliwy, koniec VI w. p.n.e.
Amfora z czerwonymi figurami, Muzeum Narodowe w Atenach, połowa V w. p.n.e. – Napełnianie amfory oliwą. Obecność Ateny sugeruje, że chodzi o oliwę przeznaczoną do amfor panateńskich.
Wycieczka z przewodnikiem audio
auto translated
auto translated Автоматический перевод с использованием ИИ
На схеме F20 представлены изображения глиняных сосудов, использовавшихся для транспортировки оливкового масла, а также амфор, украшенных сценами, связанными с оливками и оливковым маслом.
Оливковое масло в Древней Греции
Экспорт
Уже в поздний бронзовый век микенские корабли перевозили большие количества оливкового масла по всему Средиземноморью, причем большая часть была ароматизированным маслом.
Микенские амфоры типа «stirrup» с Крита, ок. 1450 г. до н. э.
Изображения микенских амфор типа «stirrup» на фресках в гробнице Рамсеса III в Луксоре (ок. 1150 г. до н. э.) подтверждают экспорт оливкового масла из критско-микенского мира в Египет.
Греческие города-государства также развили торговлю ароматизированным маслом. С архаического по классический период сначала Коринф, а затем Афины лидировали в экспорте в Средиземноморье и Черное море. Масло, экспортируемое афинянами в Панафинейских амфорах, было известно как своим качеством, так и престижем.
На рынке масла
Оливковое масло было одним из основных товаров внутреннего рынка греческих городов. Афиняне называли разные части агоры по товарам, продававшимся там: за вином шли «к вину»; за горшками — «к горшкам»; за маслом — «к маслу».
Аттический лекиф с чернофигурной росписью, Музей изящных искусств, Бостон – Сцена продажи масла, конец VI в. до н. э.
Пелика с чернофигурной росписью, Британский музей – Сцена продажи масла, конец VI в. до н. э.
Амфора с краснофигурной росписью, Национальный музей, Афины, середина V в. до н. э. – Наполнение амфоры маслом. Присутствие Афины предполагает, что это оливковое масло для Панафинейских амфор.
Аудиогид
auto translated (both alphabets)
auto translated (both alphabets) Аутоматски превод помоћу АИ
F20 prikazuje slike glinenih posuda koje su se koristile za transport maslinovog ulja, kao i amfora ukrašenih scenama vezanim za masline i maslinovo ulje.
Maslinovo ulje u antičkoj Grčkoj
Izvoz
Još u kasnom bronzanom dobu mikenska plovila prevozila su velike količine maslinovog ulja širom Mediterana, a većina je bila mirisno ulje.
Mikenske amfore tipa „stirrup” sa Krita, oko 1450. p.n.e.
Mikenske amfore tipa „stirrup” prikazane na zidnim slikama u grobnici Ramzesa III u Luksoru (oko 1150. p.n.e.) potvrđuju izvoz maslinovog ulja iz kretsko-mikenskog sveta u Egipat.
Grčki gradovi–države takođe su razvili trgovinu mirisnim uljem. Od arhaičnog do klasičnog perioda, prvo Korint, a zatim Atina prednjačili su u izvozu na Mediteran i Crno more. Ulje koje su Atinjani izvozili u Panatenejskim amforama bilo je poznato po svom kvalitetu i prestižu.
Na pijaci ulja
Maslinovo ulje bilo je jedna od osnovnih namirnica unutrašnjeg tržišta grčkih gradova. Atinjani su različite delove agore nazivali prema proizvodima koji su se tamo prodavali: za kupovinu vina išlo se „po vino”; za lonce – „po lonce”; a za ulje – „po ulje”.
Atički crnofiguralni lekit, Muzej lepih umetnosti, Boston – Scena prodaje ulja, kraj VI veka p.n.e.
Crnofiguralna pelika, Britanski muzej – Scena prodaje ulja, kraj VI veka p.n.e.
Crvenofiguralna amfora, Narodni muzej, Atina, sredina V veka p.n.e. – Punjenje amfore uljem. Prisustvo Atine sugeriše da je u pitanju maslinovo ulje za Panatenejske amfore.
F20 приказује слике глинених посуда које су се користиле за транспорт маслиновог уља, као и амфора украшених сценама везаним за маслине и маслиново уље.
Маслиново уље у античкој Грчкој
Извоз
Још у касном бронзаном добу микенска пловила превозила су велике количине маслиновог уља широм Медитерана, а већина је била мирисно уље.
Микенске амфоре типа „stirrup” са Крита, око 1450. п.н.е.
Микенске амфоре типа „stirrup” приказане на зидним сликама у гробници Рамзеса III у Луксору (око 1150. п.н.е.) потврђују извоз маслиновог уља из кретско-микенског света у Египат.
Грчки градови–државе такође су развили трговину мирисним уљем. Од архајског до класичног периода, прво Коринт, а затим Атина предњачили су у извозу на Медитеран и Црно море. Уље које су Атињани извозили у Панатенејским амфорама било је познато по свом квалитету и престижу.
На пијаци уља
Маслиново уље било је једна од основних намирница унутрашњег тржишта грчких градова. Атињани су различите делове агоре називали према производима који су се тамо продавали: за куповину вина ишло се „по вино”; за лонце – „по лонце”; а за уље – „по уље”.
Атички црнофигурални лекит, Музеј лепих уметности, Бостон – Сцена продаје уља, крај VI века п.н.е.
Црнофигурална пелика, Британски музеј – Сцена продаје уља, крај VI века п.н.е.
Црвенофигурална амфора, Народни музеј, Атина, средина V века п.н.е. – Пуњење амфоре уљем. Присуство Атине сугерише да је у питању маслиново уље за Панатенејске амфоре.
Аудио водич / Audio vodič.
auto translated
auto translated AI-alapú automatikus fordítás
Az F20 ábra olyan agyagedények képeit mutatja be, amelyeket olívaolaj szállítására használtak, valamint olajbogyóra és olívaolajra utaló jelenetekkel díszített amforákat.
Olívaolaj az ókori Görögországban
Export
Már a késő bronzkorban a mükénéi hajók nagy mennyiségű olívaolajat szállítottak szerte a Földközi-tengeren, amelynek nagy része illatosított olaj volt.
Mükénéi „stirrup” típusú amforák Krétáról, Kr. e. 1450 körül.
A luxori III. Ramszesz sírjának falfestményein ábrázolt mükénéi „stirrup” típusú amforák (Kr. e. 1150 körül) megerősítik az olívaolaj kivitelét a krétai–mükénéi világból Egyiptomba.
A görög városállamok szintén fejlesztettek kereskedelmet az illatosított olajjal. Az archaikus kortól a klasszikus korig először Korinthosz, majd Athén vezette az exportot a Földközi- és a Fekete-tengeren. Az athéniak Panathénaiai amforákban exportált olaja híres volt minőségéről és presztízsértékéről is.
Az olajpiacon
Az olívaolaj a görög városok belső piacának egyik alapvető terméke volt. Az athéniak az agora különböző részeit az ott árult termékekről nevezték el: bort venni „a borhoz” mentek; főzőedényért „az edényekhez”; olajért pedig „az olajhoz”.
Attikai feketealakos lekythosz, Boston Museum of Fine Arts – Olajárusítás jelenete, Kr. e. 6. század vége.
Feketealakos peliké, British Museum – Olajárusítás jelenete, Kr. e. 6. század vége.
Vörösalakos amfora, Athéni Nemzeti Múzeum, Kr. e. 5. század közepe – Amfora megtöltése olajjal. Athéné jelenléte arra utal, hogy ez a Panathénaiai amforákba szánt olívaolaj.
Hangalapú idegenvezetés
auto translated
auto translated Автопереклад за допомогою AI
На схемі F20 зображено глиняний посуд, що використовувався для транспортування оливкової олії, а також амфори, прикрашені сценами, пов’язаними з оливками та оливковою олією.
Оливкова олія в Давній Греції
Експорт
Ще в пізньому бронзовому віці мікенські кораблі перевозили великі кількості оливкової олії по всьому Середземномор’ю, більшість з якої була ароматизованою.
Мікенські амфори типу «stirrup» з Криту, бл. 1450 р. до н. е.
Зображення мікенських амфор типу «stirrup» на фресках у гробниці Рамсеса III в Луксорі (бл. 1150 р. до н. е.) підтверджують експорт оливкової олії з крито-мікенського світу до Єгипту.
Грецькі міста-держави також розвинули торгівлю ароматизованою олією. Від архаїчного до класичного періоду спочатку Коринф, а згодом Афіни очолювали експортну торгівлю в Середземному та Чорному морях. Олія, яку афіняни експортували в Панатенейських амфорах, була відомою як своєю якістю, так і престижем.
На ринку олії
Оливкова олія була одним із основних товарів внутрішнього ринку грецьких міст. Афіняни називали різні частини агори за продуктами, що там продавалися: щоб купити вино, йшли «до вина»; щоб купити горщики – «до горщиків»; щоб купити олію – «до олії».
Аттичний лекиф із чорнолакованим розписом, Музей образотворчих мистецтв, Бостон – Сцена продажу олії, кінець VI ст. до н. е.
Пеліка з чорнолакованим розписом, Британський музей – Сцена продажу олії, кінець VI ст. до н. е.
Амфора з червонолакованим розписом, Національний музей, Афіни, середина V ст. до н. е. – Наповнення амфори олією. Присутність Афіни свідчить, що це оливкова олія для Панатенейських амфор.
