F18
Native translation
Native translation Το λάδι στην Αρχαία Ελλάδα
Ολυμπιακοί Αγώνες και Παναθήναια
Η ελιά ήταν το ιερό δέντρο των αθλητών στην αρχαία Ελλάδα. Η πανάρχαια σχέση της Κρήτης με την ελιά αντικατοπτρίζεται σε μύθους που τοποθετούν τη γέννηση της Αθηνάς, προστάτιδας θεάς της ελιάς, στην περιοχή της Κνωσού. Οι ίδιοι μύθοι παρουσιάζουν τον θεϊκό θίασο των Ιδαίων Δακτύλων και τον Ηρακλή να έρχονται από την Κρήτη στην Ολυμπία. Ένας από τους Ιδαίους Δάκτυλους, σύμφωνα με την παράδοση, ήταν ο Ηρακλής, ιδρυτής των Ολυμπιακών Αγώνων, που φύτευσε την πρώτη αγριελιά στην Ολυμπία. Από τα κλαδιά αυτής της ιερής ελιάς πλέκονταν το στεφάνι για τους νικητές των Ολυμπιακών Αγώνων — ο κότινος.
PHOTO 1 – Χρυσό στεφάνι από τάφο της Αμφίπολης.
Με χρυσό στεφάνι από φύλλα ελιάς τιμούσαν στις αρχαίες ελληνικές πόλεις τους άρχοντες και τους πολίτες που ευεργετούσαν την πόλη. Με χρυσά στεφάνια στεφάνωναν επίσης τους νεκρούς.
PHOTO 2 – Αρχαιολογικό Μουσείο Τάραντα. Παναθηναϊκοί αμφορείς, 500 π.Χ.
Στην Αθήνα, οι νικητές των Παναθηναϊκών Αγώνων στεφανώνονταν με κλαδί από την ιερή ελιά της Αθηνάς, που φύτρωνε έξω από το Ερέχθειο στην Ακρόπολη. Ως έπαθλο, οι νικητές λάμβαναν ειδικούς παναθηναϊκούς αμφορείς γεμάτους λάδι από τα ιερά ελαιόδενδρα της πόλης. Στη μία όψη των αμφορέων απεικονιζόταν η θεά Αθηνά και στην άλλη το αγώνισμα για το οποίο προοριζόταν το έπαθλο.
Επιγραφικές πηγές μας πληροφορούν για τον αριθμό των αμφορέων που δινόταν σε κάθε αγώνισμα: ο νικητής της αρματοδρομίας είχε το μεγαλύτερο έπαθλο — 140 αμφορείς.
Ηχητική ξενάγηση
Native translation
Native translation Olive Oil in Ancient Greece
The Olympic and Panathenaic Games
Throughout ancient Greece, athletes regarded the olive as a sacred tree. The age-old connection of Crete with the olive is reflected in myths which place the birth of Athena, guardian of the olive tree, in the vicinity of Knossos. Heracles, founder of the Olympic Games, came from Crete to Olympia as one of the sacred company of the Idaean Daktyloi. It was Heracles who planted the sacred olive tree at Olympia. The kotinos, the wreath for victors in the Olympic Games, was formed from branches of this sacred olive tree.
PHOTO 1: Gold wreath of olive branches from a tomb at Amphipolis.
In ancient Greek cities, magistrates and benefactors were crowned with golden olive wreaths. Gold olive-leaf wreaths were also used as crowns for the dead.
PHOTO 2: Panathenaic amphora, National Museum of Taranto, 500 BC.
In Athens, the victors in the Panathenaic Games were crowned with a branch from Athena’s sacred olive tree, which grew on the Acropolis outside the Erechtheion. They were also awarded special amphorae filled with oil from Athena’s sacred olive trees. On one side of a Panathenaic amphora, Athena was depicted; on the other, the contest in which the prize was won. Inscriptions record the number of jars awarded to each winner — the victor in the chariot race received the most: 140 amphorae.
Audio guided tour
auto translated
auto translated Übersetzung mit künstlicher Intelligenz
Olivenöl im antiken Griechenland
Die Olympischen und Panathenäischen Spiele
In ganz Altgriechenland galt der Olivenbaum den Athleten als heiliger Baum. Die uralte Verbindung Kretas mit der Olive spiegelt sich in Mythen wider, die die Geburt der Athena, Beschützerin des Olivenbaums, in der Nähe von Knossos verorten. Herakles, der Gründer der Olympischen Spiele, kam von Kreta nach Olympia als einer der heiligen Gesellschaft der Idaeischen Daktylen. Herakles war es auch, der den heiligen Olivenbaum in Olympia pflanzte. Der Kotinos, der Siegeskranz der Olympischen Spiele, wurde aus Zweigen dieses heiligen Olivenbaums gefertigt.
FOTO 1: Goldener Kranz aus Olivenzweigen aus einem Grab in Amphipolis.
In den Städten des antiken Griechenlands wurden Magistrate und Wohltäter mit goldenen Olivenkränzen gekrönt. Goldene Olivenblattkränze wurden auch als Totenkrone verwendet.
FOTO 2: Panathenäische Amphore, Nationalmuseum von Tarent, 500 v. Chr.
In Athen wurden die Sieger der Panathenäischen Spiele mit einem Zweig von Athenas heiligem Olivenbaum gekrönt, der auf der Akropolis außerhalb des Erechtheions wuchs. Sie erhielten außerdem besondere Amphoren, gefüllt mit Öl aus Athenas heiligen Olivenbäumen. Auf einer Seite einer Panathenäischen Amphore war Athena dargestellt, auf der anderen der Wettkampf, in dem der Preis errungen wurde. Inschriften verzeichnen die Anzahl der Krüge, die jedem Sieger verliehen wurden – der Sieger im Wagenrennen erhielt die meisten: 140 Amphoren.
Geführte Audio-Tour
auto translated
auto translated Traducere cu ajutorul inteligenței artificiale
Uleiul de măsline în Grecia antică
Jocurile Olimpice și Panatenaice
În întreaga Grecie antică, atleții considerau măslinul un arbore sacru. Legătura străveche dintre Creta și măslin se reflectă în mituri care plasează nașterea Atenei, protectoarea măslinului, în apropierea orașului Knossos. Heracle, fondatorul Jocurilor Olimpice, a venit din Creta la Olympia ca membru al companiei sacre a Dactylilor Idaei. Tot Heracle a fost cel care a plantat măslinul sacru la Olympia. Kotinosul, cununa pentru învingătorii Jocurilor Olimpice, era formată din ramuri ale acestui măslin sacru.
FOTO 1: Coroană de aur din ramuri de măslin, dintr-un mormânt de la Amfipolis.
În orașele Greciei antice, magistrații și binefăcătorii erau încununați cu coroane de aur din frunze de măslin. Coroane din frunze de măslin de aur erau folosite și pentru înmormântări.
FOTO 2: Amforă panatenaică, Muzeul Național din Taranto, 500 î.Hr.
La Atena, învingătorii Jocurilor Panatenaice erau încununați cu o ramură din măslinul sacru al Atenei, care creștea pe Acropole, lângă Erechtheion. De asemenea, primeau amfore speciale, umplute cu ulei din măslinii sacri ai Atenei. Pe o parte a unei amfore panatenaice era reprezentată Atena, iar pe cealaltă – proba în care fusese câștigat premiul. Inscripțiile înregistrează numărul de vase acordate fiecărui câștigător – câștigătorul cursei de care primea cele mai multe: 140 de amfore.
Tur ghidat audio
auto translated
auto translated Превод с помощта на изкуствен интелект
Зехтинът в Древна Гърция
Олимпийските и Панатенейските игри
В цяла Древна Гърция атлетите смятали маслиновото дърво за свещено. Древната връзка на Крит с маслината се отразява в митове, които поставят раждането на Атина, покровителка на маслиновото дърво, в района на Кносос. Херакъл, основателят на Олимпийските игри, пристигнал от Крит в Олимпия като един от свещената дружина на Идейските Дактили. Именно Херакъл засадил свещеното маслиново дърво в Олимпия. Котиносът – венецът за победителите в Олимпийските игри – бил изработван от клонки на това свещено маслиново дърво.
СНИМКА 1: Златен венец от маслинови клонки от гробница в Амфиполис.
В градовете на Древна Гърция магистратите и благодетелите били увенчавани със златни маслинови венци. Златни венци от маслинови листа се използвали и като погребални корони.
СНИМКА 2: Панатенейска амфора, Национален музей в Таранто, 500 г. пр.н.е.
В Атина победителите в Панатенейските игри били коронясвани с клонка от свещения маслинов дърво на Атина, което растяло на Акропола, до Ерехтейона. Те получавали и специални амфори, пълни с масло от свещените маслинови дървета на Атина. На едната страна на Панатенейската амфора била изобразена Атина, а на другата – състезанието, в което бил спечелен призът. Надписите отбелязват броя на съдовете, връчени на всеки победител – победителят в надбягването с колесници получавал най-много: 140 амфори.
Обиколка с аудиогид
auto translated
auto translated L’huile d’olive dans la Grèce antique
Les Jeux Olympiques et Panathénaïques
Dans toute la Grèce antique, les athlètes considéraient l’olivier comme un arbre sacré. L’ancienne relation de la Crète avec l’olivier se reflète dans des mythes qui placent la naissance d’Athéna, protectrice de l’olivier, à proximité de Cnossos. Héraclès, fondateur des Jeux Olympiques, vint de Crète à Olympie comme membre de la compagnie sacrée des Dactyles Idéens. Ce fut Héraclès qui planta l’olivier sacré à Olympie. Le kotinos, la couronne des vainqueurs des Jeux Olympiques, était formé de branches de cet olivier sacré.
PHOTO 1 : Couronne en or de branches d’olivier provenant d’une tombe à Amphipolis.
Dans les cités grecques antiques, les magistrats et les bienfaiteurs étaient couronnés de couronnes d’olivier en or. Les couronnes en feuilles d’olivier d’or étaient également utilisées pour les défunts.
PHOTO 2 : Amphore panathénaïque, Musée national de Tarente, 500 av. J.-C.
À Athènes, les vainqueurs des Jeux Panathénaïques étaient couronnés d’une branche de l’olivier sacré d’Athéna, qui poussait sur l’Acropole, à l’extérieur de l’Érechthéion. Ils recevaient également des amphores spéciales remplies d’huile provenant des oliviers sacrés d’Athéna. Sur un côté d’une amphore panathénaïque figurait Athéna, et sur l’autre, l’épreuve ayant permis de remporter le prix. Des inscriptions indiquent le nombre de jarres attribuées à chaque vainqueur — le vainqueur de la course de chars en recevait le plus : 140 amphores.
Visite guidée audio
auto translated
auto translated Yapay zeka ile çeviri
Antik Yunan’da Zeytinyağı
Olimpiyat ve Panathenaia Oyunları
Antik Yunan’ın her yerinde atletler zeytin ağacını kutsal sayardı. Girit’in zeytinle olan kadim bağı, zeytin ağacının koruyucusu olan tanrıça Athena’nın doğumunu Knossos civarına yerleştiren mitlerde yansır. Olimpiyat Oyunları’nın kurucusu Herakles, Ida Dağı Daktilosları’nın kutsal topluluğunun bir üyesi olarak Girit’ten Olympia’ya gelmiştir. Kutsal zeytin ağacını Olympia’ya diken de Herakles’tir. Kotinos, Olimpiyat Oyunları’nda kazananların tacı, bu kutsal zeytin ağacının dallarından yapılırdı.
FOTO 1: Amfipolis’teki bir mezardan çıkarılan altın zeytin dalı tacı.
Antik Yunan şehirlerinde yargıçlar ve hayırseverler altın zeytin tacıyla ödüllendirilirdi. Altın zeytin yaprağı taçlar, ölülerin başına da konurdu.
FOTO 2: Panathenaia amforası, Taranto Ulusal Müzesi, MÖ 500.
Atina’da Panathenaia Oyunları’nın kazananları, Erechtheion’un dışında Akropolis’te yetişen Athena’nın kutsal zeytin ağacından bir dal ile taçlandırılırdı. Ayrıca, Athena’nın kutsal zeytin ağaçlarından elde edilen yağ ile doldurulmuş özel amforalar verilirdi. Panathenaia amforalarının bir yüzünde Athena, diğer yüzünde ise ödülün kazanıldığı yarışma tasvir edilirdi. Yazıtlar, her kazanana verilen amfora sayısını kaydederdi — araba yarışı kazananı en çok amforayı alırdı: 140 amfora.
Sesli rehberli tur
auto translated
auto translated Tłumaczenie przy użyciu sztucznej inteligencji
Oliwa z oliwek w starożytnej Grecji
Igrzyska Olimpijskie i Panateńskie
W całej starożytnej Grecji sportowcy uważali drzewo oliwne za święte. Odwieczny związek Krety z oliwką znajduje odzwierciedlenie w mitach, które umieszczają narodziny Ateny, opiekunki drzewa oliwnego, w pobliżu Knossos. Herakles, założyciel Igrzysk Olimpijskich, przybył z Krety do Olimpii jako członek świętej kompanii Idajskich Daktylów. To właśnie Herakles zasadził święte drzewo oliwne w Olimpii. Kotinos, wieniec dla zwycięzców Igrzysk Olimpijskich, wykonywano z gałęzi tego świętego drzewa oliwnego.
FOTO 1: Złoty wieniec z gałązek oliwnych z grobu w Amfipolis.
W starożytnych miastach greckich urzędników i dobroczyńców koronowano złotymi wieńcami z liści oliwnych. Złote wieńce z liści oliwnych używane były również jako korony pogrzebowe.
FOTO 2: Amfora panateńska, Muzeum Narodowe w Tarencie, 500 r. p.n.e.
W Atenach zwycięzcy Igrzysk Panateńskich byli koronowani gałązką z świętego drzewa oliwnego Ateny, które rosło na Akropolu obok Erechtejonu. Otrzymywali także specjalne amfory wypełnione oliwą ze świętych drzew oliwnych Ateny. Na jednej stronie amfory panateńskiej przedstawiano Atenę, na drugiej – konkurencję, w której zdobyto nagrodę. Inskrypcje podają liczbę amfor przyznanych każdemu zwycięzcy — zwycięzca wyścigu rydwanów otrzymywał najwięcej: 140 amfor.
Wycieczka z przewodnikiem audio
auto translated
auto translated Автоматический перевод с использованием ИИ
Оливковое масло в Древней Греции
Олимпийские и Панфинейские игры
Во всей Древней Греции спортсмены считали оливковое дерево священным. Древняя связь Крита с оливой отражена в мифах, помещающих рождение Афины, покровительницы оливкового дерева, в окрестности Кносса. Геракл, основатель Олимпийских игр, прибыл с Крита в Олимпию как один из священной дружины Идейских Дактилидов. Именно Геракл посадил священное оливковое дерево в Олимпии. Котинос, венок для победителей Олимпийских игр, изготавливался из ветвей этого священного дерева.
ФОТО 1: Золотой венок из оливковых ветвей из гробницы в Амфиполе.
В городах Древней Греции магистратов и благодетелей венчали золотыми оливковыми венками. Золотые венки из оливковых листьев также использовались как погребальные короны.
ФОТО 2: Панатенейская амфора, Национальный музей Таранто, 500 г. до н. э.
В Афинах победителей Панатенейских игр венчали ветвью священного оливкового дерева Афины, которое росло на Акрополе возле Эрехтейона. Им также вручались специальные амфоры, наполненные маслом из священных оливковых деревьев Афины. На одной стороне панатенейской амфоры изображалась Афина, на другой – соревнование, в котором был выигран приз. Надписи фиксируют количество сосудов, вручённых каждому победителю — победитель в гонке колесниц получал больше всего: 140 амфор.
Аудиогид
auto translated (both alphabets)
auto translated (both alphabets) Аутоматски превод помоћу АИ
Maslinovo ulje u antičkoj Grčkoj
Olimpijske i Panatenejske igre
U celoj antičkoj Grčkoj sportisti su maslinu smatrali svetim drvetom. Drevna veza Krita sa maslinom odražava se u mitovima koji smeštaju rođenje Atine, zaštitnice masline, u blizinu Knososa. Herakle, osnivač Olimpijskih igara, došao je sa Krita u Olimpiju kao jedan od svetog društva Idejskih Daktila. Upravo je Herakle zasadio sveto maslinovo drvo u Olimpiji. Kotinos, venac za pobednike na Olimpijskim igrama, pravljen je od grana tog svetog drveta.
FOTO 1: Zlatni venac od maslinovih grana iz grobnice u Amfipolisu.
U antičkim grčkim gradovima magistrati i dobrotvori krunisani su zlatnim vencima od maslinovih listova. Zlatni venci od maslinovog lišća korišćeni su i kao pogrebne krune.
FOTO 2: Panatenejska amfora, Nacionalni muzej u Tarantu, 500. g. p.n.e.
U Atini, pobednici Panatenejskih igara krunisani su granom iz Atininog svetog maslinovog drveta, koje je raslo na Akropolju pored Erehtejona. Takođe su dobijali posebne amfore napunjene uljem iz Atininih svetih maslina. Na jednoj strani panatenejske amfore bila je prikazana Atina, a na drugoj takmičenje u kome je osvojena nagrada. Natpisi beleže broj amfora dodeljenih svakom pobedniku — pobednik trke dvokolica dobijao je najviše: 140 amfora.
Маслиново уље у античкој Грчкој
Олимпијске и Панатенејске игре
У целој античкој Грчкој спортисти су маслину сматрали светим дрветом. Древна веза Крита са маслином одражава се у митовима који смештају рођење Атине, заштитнице маслине, у близину Кнососа. Херакле, оснивач Олимпијских игара, дошао је са Крита у Олимпију као један од светог друштва Идејских Дактила. Управо је Херакле засадио свето маслиново дрво у Олимпији. Котинос, венац за победнике на Олимпијским играма, прављен је од грана тог светог дрвета.
ФОТО 1: Златни венац од маслинових грана из гробнице у Амфиполису.
У античким грчким градовима магистрати и добротвори крунисани су златним венцима од маслинових листова. Златни венци од маслиновог лишћа коришћени су и као погребне круне.
ФОТО 2: Панатенејска амфора, Национални музеј у Таранту, 500. г. п.н.е.
У Атини, победници Панатенејских игара крунисани су граном из Атниног светог маслиновог дрвета, које је расло на Акропољу поред Ерихтејона. Такође су добијали посебне амфоре напуњене уљем из Атининих светих маслина. На једној страни панатенејске амфоре била је приказана Атина, а на другој такмичење у коме је освојена награда. Натписи бележе број амфора додељених сваком победнику — победник трке двоколица добијао је највише: 140 амфора.
Аудио водич / Audio vodič.
auto translated
auto translated AI-alapú automatikus fordítás
Olívaolaj az ókori Görögországban
Az olimpiai és a pánathénaiai játékok
Az egész ókori Görögországban a sportolók szent fának tekintették az olajfát. Kréta és az olajfa ősi kapcsolata olyan mítoszokban tükröződik, amelyek Athénének, az olajfa védelmezőjének születését Knósszosz környékére helyezik. Héraklész, az olimpiai játékok alapítója, Krétáról érkezett Olympiába az Ida-hegyi Daktyloszok szent társaságának tagjaként. Ő ültette az olümpiai szent olajfát. A kotinosz, az olimpiai játékok győzteseinek koszorúja, ennek a szent olajfának az ágaiból készült.
FOTÓ 1: Arany olajágkoszorú egy amfipoliszi sírból.
Az ókori görög városokban a tisztviselőket és jótevőket arany olajágkoszorúval koronázták meg. Az arany olajlevélkoszorúkat a halottak fejére is tették.
FOTÓ 2: Pánathénaiai amfora, Tarantói Nemzeti Múzeum, Kr. e. 500.
Athénban a Pánathénaiai játékok győzteseit Athéné szent olajfájának egy ágával koronázták meg, amely az Akropoliszon, az Erekhtheion mellett nőtt. Emellett különleges amforákat kaptak, amelyeket Athéné szent olajfáinak olajával töltöttek meg. Egy pánathénaiai amfora egyik oldalán Athénét, a másikon pedig azt a versenyszámot ábrázolták, amelyben a díjat nyerték. Feliratok rögzítik, hogy hány korsót kapott minden győztes — a kocsiverseny győztese kapta a legtöbbet: 140 amforát.
Hangalapú idegenvezetés
auto translated
auto translated Автопереклад за допомогою AI
Оливкова олія в Давній Греції
Олімпійські та Панатенейські ігри
У всій Давній Греції атлети вважали оливкове дерево священним. Давній зв’язок Криту з оливою відображено в міфах, які пов’язують народження Афіни, покровительки оливи, з околицями Кносса. Геракл, засновник Олімпійських ігор, прибув з Криту в Олімпію як один зі священної дружини Ідейських Дактилів. Саме Геракл посадив священне оливкове дерево в Олімпії. Котинос, вінець для переможців Олімпійських ігор, виготовлявся з гілок цього священного дерева.
ФОТО 1: Золотий вінець з оливкових гілок із гробниці в Амфіполісі.
У містах Давньої Греції магістратів і благодійників увінчували золотими вінками з оливкового листя. Золоті вінки з оливкового листя також використовували як поховальні корони.
ФОТО 2: Панатенейська амфора, Національний музей Таранто, 500 р. до н. е.
В Афінах переможців Панатенейських ігор увінчували гілкою зі священного оливкового дерева Афіни, яке росло на Акрополі біля Ерехтейону. Вони також отримували спеціальні амфори, наповнені олією зі священних олив Афіни. На одному боці панатенейської амфори зображувалася Афіна, на іншому — змагання, в якому було здобуто нагороду. Написи фіксують кількість посудин, вручений кожному переможцю — переможець у перегонах колісниць отримував найбільше: 140 амфор.
